Зустріч з поетесою, бардом, волонтеркою ОЛЕСЕЮ ЧАЙКОЮ

26 листопада 2015р.

ПІСНЯ НАДИХАЄ І ЗАХИЩАЄ

Докладніше тут: https://www.youtube.com/watch?v=1Nn6HdyX2dc

**
Я – дерево…
А руки мої – віти,
Їх простягаю вгору,
В сиві небеса,

Корінням проростаю
В землю,
У козацьку славу,
Вогонь її ніколи не згаса!

Легенд напій,-
Чарівну сому,
Я серцем молитовно ,
Мов причастя п‘ю.

Я – дерево…
Я гілка свого Роду,
Піснями – квітами
Ряснію у саду !

***
Не згасне ватра в серці У мого народу,
Вогонь чатують козаки,
Щоб пити нам Святу, джерельну воду,
Шануймо мову навіки.

Шануймо мову нашу, браття,
І вишиванок мову – оберіг,
Калиною на них горить багаття ,
Що не впускає в душу зло та гріх.

У символах, на вишитих сорочках
Історія країни і таємний код
Свободи, волі , совісті і віри
Від пращурів єднає мій народ.

Козацтва дух чатує Україну
З часів прадавніх від катів,
То ж бережімо мову й цвіт калини
На вишиванках – то вогонь живий віків.